Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/терниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
терниця
Берлін: Українське слово, 1924

Те́рниця, ці, ж. = Терлиця. Чуб. VII. 409. Грин. III. 679. Така, що постав сім терниць, то переб'є. Ном.