Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тиркати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тиркати
Берлін: Українське слово, 1924

Ти́ркати, каю, єш, гл. 1) Издавать звуки: трр. 2) О птицѣ: тереться крыломъ о землю. Півень тирка по землі коло курки крилом. Мнж. 172.