Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тирлувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тирлувати
Берлін: Українське слово, 1924

Тирлува́ти, лу́ю, єш, гл. Останавливать и сбивать въ кучу стадо. Сим. 20.