Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/той

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
той
Берлін: Українське слово, 1924

Той, та, тая, те, теє, мѣст. Тотъ, та, то. Хто дітей не має, той горя не знає. Ном. Що хочте, те й беріть у мене. Рудч. Ск. II. 163. У яру зараз і потихшало, і вітер не той. О. 1861. V. 70. Утвердив ти мою долю, мов ту гору серед моря. К. Псал. 66. Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав. Рудч. Ск. II. 50. А в тім. Впрочемъ. Як би знала матуся горенько твоє, чи оддала б за генерала дитя единеє своє? Не оддала б… А в тім — не знаю, бо всякі матері бувають. Шевч. 554.