Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/толочний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
толочний
Берлін: Українське слово, 1924

Толо́чний, а, е. 1) Находящійся подъ толокою. Толошне поле. Лебед. у. 2) Обращенный къ толок'ѣ, выходящій не на улицу, а въ противоположную сторону. За толошними ворітьми. Сим. 207.