Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тонучий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тонучий
Берлін: Українське слово, 1924

Тону́чий, а, е. Утопающій. Тонучий і бритви хопиться. Ном. № 9784.