Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/топило

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
топило
Берлін: Українське слово, 1924

Топи́ло, ла, с. Мѣсто, куда стекаетъ весенняя вода и гдѣ она застаивается. На топилі нічого не росте. Кубан.