Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/топчило

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
топчило
Берлін: Українське слово, 1924

Топчи́ло, ла, с. Чанъ, въ которомъ топчутъ виноградъ. Шейк.