Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/торгати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
торгати
Берлін: Українське слово, 1924

То́ргати, гаю, єш, гл. Дергать. Шейк. Вітер віконниці торгає на негоду. Харьк.