Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/торопитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
торопитися
Берлін: Українське слово, 1924

Торопи́тися, плю́ся, пи́шся, гл. Пугаться, робѣть. Чого він торопиться, оцей тороплений кінь? Канев. у.