Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/точій

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
точій
Берлін: Українське слово, 1924

Точі́й, чія́, м. Рабочій, очищающій зерно на грохотѣ. Я був тоді точій на тім току, пшеницю точив. Екатериносл. г.