Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/трапезувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трапезувати
Берлін: Українське слово, 1924

Тра́пезувати, зую, єш, гл. Ѣсть, обѣдать. Почали трапезувать удвох. Мнж. 149. Трапезуйте, люде добрі. Левиц. Пов. 340.