Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/трачати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трачати
Берлін: Українське слово, 1924

Трача́ти, ча́ю, єш, гл. = Тратити 1. Нехай мені отець худоби не трачає, скарбів не збуває, нехай мене молодої з неволі не викупає, бо я вже потурчилась, побусурменилась. АД. I. 235.