Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/требно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
требно
Берлін: Українське слово, 1924

Тре́бно, нар. Требовалось, было потребовано. Корчмарочка добрі зная, что мні спотребно, повни лашки наливає, хотя і не требно. Гол. III. 523.