Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тринчик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тринчик
Берлін: Українське слово, 1924

Три́нчик, ка, м. Названіе трехъ взятокъ при игрѣ въ хва́льку. КС. 1887. VI. 466.