Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тростити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тростити
Берлін: Українське слово, 1924

Трости́ти, щу́, сти́ш, гл. О конѣ: быть больнымъ тростю. Кінь тростить. Черк. у.