Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/троїти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
троїти
Берлін: Українське слово, 1924

Трої́ти, трою́, ї́ш, гл. = Труїти.

Тро́їти, тро́ю, їш, гл. Утраивать.