Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/трям

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трям
Берлін: Українське слово, 1924

Трям, му, м. Чаще употр. въ ум. формѣ тря́мо́к. 1) Въ жилой комнатѣ: перекладины подъ потолкомъ. ЗОЮР. I. 79. К. ЧР. 427. Приніс чоловік гроші, двадцять п'ять рублів. Я забрала.... і так у папері на трямку й положила. Г. Барв. 267. Въ сараѣ: перекладина отъ одной стѣны къ другой, поверхъ стѣнъ; на чердакѣ или въ крышѣ сарая то же, что и ба́нтина. Рудч. Ск. I. 67. Рядно висіло в хліві на трямкові. Новомоск. у. Той лом лежав у них на горищі на трямку, або сказать, на бантині. Новомоск. у. 2) мн. Трямки́. Часть ткацкаго станка: стойки съ перекладинами для подвѣшиванія блоковъ. Вас. 166.