Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/трясця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трясця
Берлін: Українське слово, 1924

Тря́сця, ці, ж. 1) Лихорадка. Ном. № 12284. Йому годи як трясці, а все бісом дивиться. Посл. Трясця нашим ворогам. Чуб. 2) Въ переносн. знач. Ничего, шишъ. На нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить. Ном. № 11191.