Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/трійчак

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трійчак
Берлін: Українське слово, 1924

Трійча́к, ка́, м., а чаще во мн. Трійчаки́ = Тройчаки. Вх. Лем. 475. Трійчаки, значить вилка з трьома зубцями. Екатериносл. у.