Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/трістя

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трістя
Берлін: Українське слово, 1924

Трістя́, тя́, трісця́, ця́, с. Трясина, топкое мѣсто. Каменец. у. Я хутко, миттю постараюсь в трістя його к чортам загнать. Котл. Ен. I. 9.