Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тяти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тяти
Берлін: Українське слово, 1924

Тя́ти, тну, тнеш, гл. 1) Рѣзать, рубить, косить. Як панок наш тяв, то тур-царя стяв. АД. I. 24. Було брати косу да й ступать у росу, да травиченьку тяти. Рудч. Чп. 132. 2) Ударять, бить. Що ти так тнеш коні? Шейк. 3) Кусать, жалить. Тяли комарі. 4) Твердить одно и то же. Чим то той Лазарь Богу приподобився, що його увесь тиждень тнуть та й тнуть. Ном.