Словарь української мови (1924)/тішити

by Борис Грінченко

◀ тічок

Словарь української мови Борис Грінченко Т тішити

тішитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ті́шити, шу, шиш, гл. Доставлять удовольствіе, радовать. Велико тішить мене, що тепер озватись можно до його при людях. МВ. (О. 1862. III. 68). Не тіш тещі коростовим зятем. Ном. № 5611. Ніхто ж мене не тішить у моїй біді. Чуб. V. 10.