Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/угибати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
угибати
Берлін: Українське слово, 1924

Угиба́ти, ба́ю, єш, гл. Погибать; о лѣтахъ: уходить. Мої младі літа марні угибають. Вх. Лем. 476.