Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уговоряти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уговоряти
Берлін: Українське слово, 1924

Уговоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. уговори́ти, рю́, риш, гл. Уговаривать, уговорить, урезонивать, урезонить. Козак дівку вговоряє: не плач, дівко, не журися. Мет. 79.