Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/угортати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
угортати
Берлін: Українське слово, 1924

Угорта́ти, та́ю, єш, сов. в. угорну́ти, ну́, неш, гл. Обворачивать, обворотить, заворачивать, заворотить, закутывать, закутать. Та недужую дитину угортає в кожушину. Щог. В. 31. Угорнули в рядно (чоловіка). ЗОЮР. I. 158.