Словарь української мови (1924)/уготовляти
| ◀ уготовити | Словарь української мови У уготовляти |
уготувати ▶ |
|
Уготовля́ти, ля́ю, єш, сов. в. угото́вити, влю, виш, гл. Приготовлять, приготовить. Смерть младенцям вготовляє. Грин. III. 29. Хліба нема в господі — хоч груди теши: треба вготовити, одвезти в млин, а то наші жінки, як уготов їй дров, хліба, дак і мовчить. Г. Барв. 309.