Словарь української мови (1924)/уквітчувати
| ◀ уквітчати | Словарь української мови У уквітчувати |
уквітчуватися ▶ |
|
Укві́тчувати, чую, єш, сов. в. уквітча́ти, ча́ю, єш, гл. Убирать, убрать цвѣтами. Уквітчала її (землю) рястом, барвінком покрила. Шевч. 195.