Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/укоряти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
укоряти
Берлін: Українське слово, 1924

Укоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. укори́ти, рю́, ри́ш, гл. Укорять, укорить. Будеш ти мене в вірі христіянській укоряти. АД. I. 212.