Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уладнати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уладнати
Берлін: Українське слово, 1924

Уладна́ти, дна́ю, єш, гл. 1) Уладить. 2) Поладить. Ніяк не владнають. Лохв. у.