Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/унишкнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
унишкнути
Берлін: Українське слово, 1924

Уни́шкнути, ну, неш, гл. Утихнуть, перестать, прекратиться. Як дощ піде, то вітер унишкне. Лебед. Собаки вже геть внишкли. Екат. у. Так бідна з горя говорила Дідона, жизнь свою кляла.... Потім Дідони мов унишкла. Котл. Ен. I. 36. Болів живіт, а як надавсь того зілля, так і внишк. Волч. у. Розмова знов унишкла. Мир. ХРВ. 63.