Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/упихати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
упихати
Берлін: Українське слово, 1924

Упиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. упха́ти, ха́ю, єш и упхну́ти, хну́, не́ш, гл. Вталкивать, втолкнуть, впихивать, впихнуть. Упхнула її в яму. ЗОЮР. II. 11.