Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уряжати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уряжати
Берлін: Українське слово, 1924

Уряжа́ти, жа́ю, єш, сов. в. уряди́ти, жу́, диш, гл. Украшать, украсить. Як глянеш на Київ, то так і леліють церкви уряжені та золоті. Зміев. у. Квітками вряжені долини. Щог. Сл. 59. См. Уряджати.