Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/устелятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
устелятися
Берлін: Українське слово, 1924

Устеля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. устели́тися, лю́ся, лешся, гл. Устилаться, устлаться, покрываться, покрыться, укрыться. Я морозу не боюся, листом устелюся. Гарна дорога встелилась за ніч (ночью шелъ снѣгъ). НВолын. у.