Словарь української мови (1924)/утеклий
| ◀ утворний | Словарь української мови У утеклий |
утеком ▶ |
|
Уте́клий, а, е. Убѣжавшій, бѣглець. Я ж не втеклий, я ж свій чоловік, і сам прийду, — чого мене вести по вулиці. Новомоск. у.
| ◀ утворний | Словарь української мови Борис Грінченко У утеклий |
утеком ▶ |
|
Словарь української мови — У
утеклий
Борис Грінченко
1924
Уте́клий, а, е. Убѣжавшій, бѣглець. Я ж не втеклий, я ж свій чоловік, і сам прийду, — чого мене вести по вулиці. Новомоск. у.