Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/утиратися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
утиратися
Берлін: Українське слово, 1924

Утира́тися, ра́юся, єшся, сов. в. уте́ртися, утру́ся, ре́шся, гл. 1) Утираться, утереться, вытереться (о лицѣ и его частяхъ). Слізоньками умийся, рукавцем утрися. Макс. 2) Выглаживаться, выгладиться. Без його сковзалка не втиралась. Св. Л. 39.