Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/утискати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
утискати
Берлін: Українське слово, 1924

Утиска́ти, каю, єш, сов. в. ути́сну́ти, сну, неш, гл. 1) Притѣснять, притѣснить. 2) Втискивать, втиснуть, вдавить, вогнуть во что. Як ухопить.... царевича, та в мідний тік так по коліна і втисла. ЗОЮР. II. 52. 3) Только сов. в. Всунуть. А Солов'їха і свого носа туди таки втисла, — т. е. вмѣшалась туда. Левиц. ПЙО. 371. 4) Только сов. в. Втащить. Пішов Денис — сірка втис. Ном. № 6399.