Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/утя

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
утя
Берлін: Українське слово, 1924

У́тя, у́ті, ж. Дѣтск. утка, уточка. О. 1861. VIII. 8.

Утя́, утя́ти, с. Утенокъ. Росте, як утя на воді. Ном. № 8610. Летить стадо утят. Рудч. Ск. II. 34. Ум. Утя́тко.