Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ухиститися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
ухиститися
Берлін: Українське слово, 1924

Ухисти́тися, щу́ся, сти́шся, гл. 1) Защититься. Вхистився від дощу під деревом. 2) Умудриться, изловчиться. Ухистився так злізти на полицю, що й руками ні за що не брався. Грин. і. 286.