Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уцюрити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уцюрити
Берлін: Українське слово, 1924

Уцю́рити, рю, риш, гл. Шуточно: сумѣть что либо сдѣлать. Е, цієї пісні ми не вцюримо. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.