Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/учтивий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
учтивий
Берлін: Українське слово, 1924

Учти́вий, а, е. Хлѣбосольный, гостепріимный. Попи — народ учтивий, — куди! — нікому не жалують хліба-соли. Св. Л. 57.