Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ушнуровувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
ушнуровувати
Берлін: Українське слово, 1924

Ушнуро́вувати, вую, єш, сов. в. ушнурува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Увязывать, увязать веревками, — напр. поклажу на возу. 2) Зашнуровывать, зашнуровать. Чи зуміє ж хто з вас мене зачесати, ушнурувати? МВ. (О. 1862. III. 38).