Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уштрикнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уштрикнути
Берлін: Українське слово, 1924

Уштрикну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Воткнуть, вонзить. 2) Кольнуть, пырнуть. Він і здрігне, неначе його шилом уштрикнули. Стор. II. 35.