Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уґвинчувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уґвинчувати
Берлін: Українське слово, 1924

Уґви́нчувати, чую, єш, сов. в. уґвинти́ти, нчу, нтиш, гл. Ввинчивать, ввинтить.