Словарь української мови (1924)/хляки

by Борис Грінченко

◀ хляка

Словарь української мови Борис Грінченко Х хляки

хлянути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хля́ки, ків, м. мн. 1) Рубцы (часть желудка жвачнаго, гдѣ переваривается пища; желудокъ съ кишками (животнаго). Як будуть мене різать, так ти просися хляки мить. ЗОЮР. II. 24. 2) = Міздря. Вас. 153, 157.