Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ховзати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
ховзати
Берлін: Українське слово, 1924

Хо́взати, заю, єш, гл. Скользить. Щоб коні не ховзали, бо мокро, то тра підкувати. Каменец. у.