Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хоробрий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хоробрий
Берлін: Українське слово, 1924

Хоро́брий, а, е. Храбрый. Шевч. 646. Пане гетьмане і ви, батьки, і ви, панове отамання, і ви, братчики, хоробрії товариші! К. ЧР. 270. А за ним ідуть мало-мало не три тисячі, усе хоробрії товариші запорожці. Нп.