Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хорімці

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хорімці
Берлін: Українське слово, 1924

Хорі́мці, мець, ж. мн. Родъ сѣней между внутренними и наружными дверьми въ коли́бі, зимней хатѣ гуцульскихъ древосѣковъ. Шух. I. 174.