Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хроміти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хроміти
Берлін: Українське слово, 1924

Хромі́ти, млю, миш, гл. Хромать. Увца хромить. Вх. Уг. 273.