Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хрунь

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ хрумчати Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хрунь 		хрунькати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Хрунь, ня́, м. 1) Эпитетъ свиньи. (Галиц.). Желех. 2) Въ Галиціи: избиратель, продающій свой голосъ.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/хрунь&oldid=474002